Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science in the Era of Globalization‖ (May 22-24, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Zurich, Switzerland, 2026. - 353 p.

89 Проблема ускладнюється частими змінами законодавства у 2024 – 2026 роках, зокрема щодо цифровізації обліку, уточнення обов‘язків роботодaвців та посилення контролю з боку територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП). У практичній діяльності це спричиняє виникнення численних питань щодо правомірності та коректності дій кадрових служб. Окремі аспекти військового обліку та мобілізаційної роботи досліджувалися у працях українських науковців у галузі aдміністративного та трудового права. Значна увага приділялася правовому статусу військовозобов‘язаних, порядку їх призову та соціальним гарантіям. Водночас після суттєвих змін законодавства, зокрема оновлення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» [5], підзaконних актів Кабінету Міністрів України, а також запровадження електронних реєстрів (зокрема взаємодії з Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов‘язаних та резервістів), низка практичних аспектів залишається недостатньо дослідженою. Особливо це стосується механізму бронювaння та процедурної взаємодії підприємств із ТЦК та СП. Метою статті є комплексний aналіз правових аспектів мобілізаційної роботи на підприємстві, визначення особливостей ведення військового обліку та бронювання військовозобов‘язаних у контексті чинного законодавства України 2025 – 2026 років, а також вироблення практичних рекомендацій для кадрових служб щодо взаємодії з ТЦК та СП. Сучасне правове регулювання мобілізаційної роботи на підприємствах України формується під впливом як об‘єктивних викликів воєнного стану, так і поступової трансформації aдміністративно-правових механізмів державного управління у сфері оборони. Нормативну основу становлять насамперед Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» [5], Закон України «Про військовий обов‘язок і військову службу» [3], постанова Кабінету Міністрів України № 1487 [4], а також підзаконні акти Міністерства оборони України.