Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science in the Era of Globalization‖ (May 22-24, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Zurich, Switzerland, 2026. - 353 p.

90 Військовий облік на підприємстві виступає склaдовою частиною загальнодержавної системи обліку людських мобілізаційних ресурсів. Його ведення покладається на роботодавця незалежно від форми власності та організаційно-правової форми господарювання. Основні стадії організації військового обліку на підприємстві передбачають низку послідовних дій. Насамперед ідеться про визначення відповідальної особи за ведення військового обліку. Керівник підприємства повинен оформити це рішення шляхом видання відповідного наказу. Якщо у штаті відсутня служба персоналу, функції з ведення військового обліку покладаються безпосередньо на керівника або особу, яка здійснює кадровий облік. У випадку, коли кількість призовників, військовозобов‘язаних і резервістів на підприємстві не перевищує 500 осіб, виконання відповідних обов‘язків може бути доручено працівникам кадрової служби або іншій визначеній особі. При цьому такому працівникові встановлюється доплата в розмірі до 50 відсотків посадового окладу. Важливо, щоб ця особа відповідала кваліфікаційним вимогам, передбаченим для інспектора з військового обліку згідно з Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (код КП 3439) [2]. Наступним етапом є ведення облікової документації, що включає оформлення та підтримання в актуальному стані особових карток працівників (форма № Т-2) із відповідними відмітками щодо військового обліку. Окремо слід наголосити, що Порядок № 1487 встановлює обов‘язок розміщення на підприємстві правил ведення військового обліку. Такі правила повинні бути виготовлені друкарським способом і розміщені у доступних для працівників місцях, зокрема в адміністративних приміщеннях. Роботодавець також зобов‘язаний ознайомлювати призовників, військовозобов‘язаних і резервістів із правилами військового обліку під особистий підпис під час прийняття на роботу. З цією метою ведеться відповідний журнал або інший документ, що підтверджує факт ознайомлення.