Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (May 25-27, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Lviv, Ukraine, 2026. - 362 p.

102 Матеріали і методи. Дослідження проводили у чашках Петрі (d = 9–10 см) методом пророщування насіння на стерильному фільтрувальному папері, зволоженому дистильованою водою (5 мл/чашку). Об'єктами дослідження були: горошок волохатий ( Vicia villosa L.) сорту 'Ювілейна', горошок паннонський ( V. pannonica Crantz) сорту 'Орлан', жито озиме 'Забава', тритикале озиме 'Богодарське', пшениця озима (спельта) 'Зоря України'. Дослід 1 – пряме сумісне пророщування: насіння злаків і горошку закладали разом – по 25 насінин кожного виду в чашці. Контроль – 50 насінин одного виду на чашку. Облік проводили через 4 доби (жито, тритикале) та 5 діб (пшениця). Дослід 2 – водні екстракти: готували витяжки з насіння культур- донорів (1 г насіння на 50 мл дистильованої води, настоювання 24 год, фільтрат); пророщування насіння – у фільтраті. У кожному варіанті – 25 насінин, 3–6 повторень. Оцінювали схожість насіння (%), довжину зародкового корінця та проростка (мм; лише для пророслого насіння). На основі контрольних значень розраховували індекс довжини кореня (ІДК) та індекс довжини проростка (ІДП) у %. Статистичну обробку здійснено у MS Excel: розраховано середнє арифметичне (M) та стандартне відхилення (SD); достовірність різниці між варіантами оцінено за t-критерієм Стьюдента. У таблицях: ns – відмінність незначуща (p>0,05); * – p<0,05; ** – p<0,01; *** – p<0,001 порівняно з контролем у межах виду. Результати та обговорення. За умов прямого контакту насіння (дослід 1) реакція горошку волохатого і горошку паннонського на сумісне пророщування із озимими злаковими культурами була неоднаковою та залежала від виду злакової рослини-донора (табл. 1).