Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (May 25-27, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Lviv, Ukraine, 2026. - 362 p.

103 Таблиця 1. Показники проростання насіння горошку волохатого та горошку паннонського під впливом насіння злакових культур Тест-об'єкт Джерело алелопатичного впливу Схожість насіння, % Довжина корінця, мм (M±SD) ІДК, % Довжина проростка, мм (M±SD) ІДП, % V. villosa 'Ювілейна' контроль 63,4 8,0±5,2 – 3,1±3,1 – жито озиме 55,1 7,4±8,1 ns 91 1,8±2,1* 95 тритикале озиме 70,3 10,1±7,1* 106 3,3±2,9 ns 128 пшениця озима 54,5 9,0±6,3 ns 95 3,1±2,6 ns 105 V. pannonica 'Орлан' контроль 95,5 18,1±7,6 – 4,0±2,9 – жито озиме 88,4 18,0±7,3 ns 121 2,8±4,4 ns 78 тритикале озиме 86,4 24,2±7,2*** 114 2,8±2,1** 79 пшениця озима 85,6 22,1±10,5** 111 3,6±2,7 ns 84 Примітка. M±SD – середнє та стандартне відхилення (розраховано лише для пророслого насіння); ІДК – індекс довжини кореня, ІДП – індекс довжини проростка (% від контролю у межах виду); ns – p>0,05; * – p<0,05; ** – p<0,01; *** – p<0,001 порівняно з контролем (t-критерій Стьюдента). Насіння жита озимого знижувало схожість горошку волохатого до 55,1% проти 63,4% у контролі, а довжину проростка – до 1,8±2,1 мм проти 3,1±3,1 мм на контролі (ІДП=58%, p<0,05), що відображає виражений інгібуючий вплив жита на ранній ріст надземної частини. Це узгоджується з відомим фактом: жито озиме продукує найвищі кількості бензоксазиноїдів серед озимих злаків, які ефективно порушують процеси поділу клітин у сусідніх рослин [4]. Водночас вплив жита на довжину корінця горошку волохатого виявився незначущим (ІДК=92,6%, ns). Тритикале озиме не проявило негативної дії на горошок волохатий: схожість зросла до 70,3%, а довжина корінця достовірно перевищувала контрольні значення (ІДК=126,4%, p<0,05), що вказує на стимулюючий ефект. Пшениця озима також не чинила пригнічувального впливу (ІДК=112,8%, ns), хоча схожість була дещо нижчою за контроль. Нижча алелопатична активність