Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (May 25-27, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Lviv, Ukraine, 2026. - 362 p.

106 p<0,05 у Д1), але також відповідає стимуляцією на тритикале у водних екстрактах (ІДП=127%, p<0,001). Ці відмінності, ймовірно, пов'язані з різними біохімічними механізмами толерантності двох видів до бензоксазиноїдів злаків [4]. Висновки. 1. Алелопатична взаємодія озимих злакових культур із горошком волохатим ( V. villosa ) і горошком паннонським ( V. pannonica ) є видовоспецифічною та залежить від способу контакту рослин. 2. Жито озиме проявляло виражений інгібуючий вплив на проросток горошку волохатого в умовах прямого контакту насіння (ІДП=58%, p<0,05), що зумовлено найвищим вмістом бензоксазиноїдів серед досліджуваних злаків. Жодної достовірної інгібуючої дії на горошок паннонський жито не виявило. 3. Тритикале озиме стимулювало ріст кореня обох видів горошку як у прямому контакті насіння (ІДК V. Villosa =126,4%, V. pannonica =133,6%; p<0,05– 0,001), так і у водних екстрактах (ІДП V. villosa =127%, ІДК V. pannonica =112,0%). Це визначає тритикале як найбільш сумісний злаковий компонент для обох видів горошку. 4. V. pannonica виявила вищу алелопатичну толерантність та стабільніший кореневий ріст порівняно з V. villosa : стимуляція кореня відзначалась у всіх варіантах досліду 2 (ІДК 112–119%, p<0,001–0,01), тоді як V. villosa реагувала нейтрально на жито та пшеницю у водних витяжках. 5. Найбільш перспективним компонентом бобово-злакових агрофітоценозів для умов Правобережного Лісостепу є поєднання горошку паннонського з тритикале озимим: ця пара характеризується взаємною сумісністю, стимуляцією кореневого росту бобового компоненту та відсутністю взаємного пригнічення.