Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (May 25-27, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Lviv, Ukraine, 2026. - 362 p.

186 Ключові слова: журналістські стандарти, етичні категорії, ЗМК, правда, достовірність, респондент, інформаційне джерело. Вступ. Проблема перевірки фактів, що стали основою журналістського матеріалу, виникла разом із медіа, як феноменом цивілізаційного поступу. В нових соціально-економічних умовах, а тепер із військовим станом, ця проблема ускладняється і спрощується одночасно. Традиційний історико- порівняльний метод дослідження може бути застосований, придатний не в повній мірі. Факти, їх наслідки, вчинки окремих особистостей, а згодом їх інтерпретація в ЗМК часто не мають відповідних аналогів ні в сучасній світовій історії, ні в історії преси, телебачення. Проблема перевірки фактажу в національних ЗМК максимально ускладняється впливом зовнішніх і внутрішніх чинників, що не завжди сприяють нормальному творчому процесу. Йдеться про війну, перипетії внутрішньополітичної боротьби, соціальну кризу тощо. Питання перевірки журналістських фактів у контексті професійних стандартів досліджували українські науковці Д. Прилюк, Р.Радчик, В.Різун. Серед зарубіжних учених варто відзначити Г. Вальрафа, Т.Вулфа, М. Галлера, Е. Фіхтеліуса. Проблему фактчекінгу неможливо повноцінно осмислити без аналізу специфічних аспектів журналістської діяльності: відповідальності, професійної порядності. Водночас Ғ прагнення до самоствердження, піару. Іноді останні характеристики стають причиною поверхової перевірки інформації. Конфліктні та суперечливі ситуації, які виникають у процесі журналістської роботи, потребують ґрунтовного наукового осмислення та вироблення практичних рекомендацій для працівників медіа. Про актуальність проблеми свідчить і активність соціальних мереж, де питання достовірності журналістських розслідувань та оцінки поведінки їхніх героїв стають предметом широкого суспільного обговорення. До таких дискусій долучаються не лише журналісти, а й представники різних професійних та соціальних груп. Їхні судження часто базуються на емоційних оцінках.