Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (May 25-27, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Lviv, Ukraine, 2026. - 362 p.

187 Ігнорувати подібні реакції не можна, оскільки вони є проявом громадської думки, що формується на основі колективного світогляду. Ціль роботи Ғ виокремити новації, що стали вирішальними при визначенні істинності фактичного матеріалу, шо послужив емпірикою для журналістських публікацій. Матеріали та методи . Основним методом дослідження став метод порівняння друкованих та аудіовізуальних медіа. Це дозволило простежити зміни журналістських стандартів протягом останніх років. Традиційний історико-порівняльний метод застосовано лише почасти: для аналізу сучасних медіа у порівнянні із минулими практиками, науковим аналізом минулої доби: з попереднім науковим досвідом та професійними традиціями. Також використано метод прагматичного аналізу текстів з урахуванням їх ефективності. Реакції суспільної свідомості, державних установ на ці матеріали. Результати та обговорення. Методи перевірки фактів потребують суто професійного перегляду у зв‘язку із військовими діями і відповідної реакції української і світової громадськості на ці події. Методи перевірки фактів у системі журналістських стандартів мають бути універсальними для всіх типів медіа. Один і той самий факт не повинен тлумачитися по-різному залежно від формату подачі — телевізійного сюжету чи газетного репортажу. Проте практика української журналістики демонструє чимало випадків, які виходять за межі традиційних норм. Відповідь на прагматику пропонує західна журналістська школа. Німецький дослідник М. Галлер пише: «Як слід повідомити про подію? Можна легко уявити собі дві крайнощі: у першому випадку журналіст хоче виключити своє сприйняття і врахувати лише таку інформацію, яка має місце незалежно від нього. Отже він складає доповідь чи повідомлення на основі фактичних даних. У другому випадку журналіст довіряє виключно своєму хистові до спостереження, своєму блокнотові, фотоапаратові та записувальному пристроєві. Лише те, що він сам так побачив, що він сам так почув, відчув на дотик та обговорив, він вважає відповідним та достовірним» [1, с.117]. Слід ваідзначити, що подібний метод перевірки інформації