Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (May 25-27, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Lviv, Ukraine, 2026. - 362 p.

189 журналістських матеріалів, не лише впливаючи на суспільну свідомість, а й, подекуди, спотворюючи факти і їх тлумачення. Будь-який факт може бути поставлений під сумнів справжнім (!) очевидцем, який висловлює альтернативну точку зору через соціальні мережі. Але при цьому без очевидного врахування того факту, що цей очевидець інтерпретує побачене, виходячи із своїх власної концепції світобудови. Так розпіарені блогери, можуть заперечувати інформацію професійних журналістів, спираючись на свідчення реальних або віртуальних очевидців. Зазвичай після появи альтернативної інтерпретації події розгортається публічна полеміка. Вона може бути конструктивною, але нерідко перетворюється на спосіб політичного чи особистого протистояння. У таких умовах контроль за достовірністю інформації стає значно складнішим. Якщо користувачі соціальних мереж буквально миттю реагують на журналістські матеріали, то науковці змушені витрачати більше часу на детальний аналіз та повторну перевірку фактів. У процесі роботи журналіст змушений постійно перевіряти та перевіряти повторно фактичний матеріал. Це необхідно ще й тому, що в останній момент можуть з‘явитися нові дані, які кардинально змінять сприйняття події. Разом із тим і початківці, і досвідчені журналісти стикаються з труднощами, які недостатньо висвітлені у фаховій літературі з журналістської етики. Стосовно вирішення проблеми під час екстремальних ситуацій, докладно у іншому дослідженні [3, с.247-253].Перевірка фактів у межах журналістських стандартів часто регулюється внутрішніми домовленостями між редакціями та працівниками. Такі умови зазвичай входять до трудових договорів і не підлягають розголошенню. Однак під час анонімних опитувань працівників столичних медіа авторці вдалося виявити спільні риси подібних домовленостей. Насамперед усі вони передбачають персональну відповідальність журналіста за якість та достовірність фактів. Традиційним критерієм об‘єктивності й надалі залишається опитування максимальної кількості очевидців події.Людина, яка опинилася у кризовій або незвичній ситуації, не завжди здатна адекватно