Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (May 25-27, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Lviv, Ukraine, 2026. - 362 p.

188 використовується нинішнім поколінням медійників в залежності від професійного досвіду, особистих уподобань тощо. Нині у східноєвропейський медіапростір активно проникають методи так званої нової журналістики, теоретиком якої був Том Вулф. У сучасному європейському розумінні нова журналістика тяжіє до репортажного стилю, де вимисел нерідко переважає над домислом. Якщо раніше така практика була характерною переважно для художньої літератури, то нині вона дедалі частіше використовується в журналістиці.Феномен нової журналістики передбачав ще Д. Прилюк. Дослідник аналізував природу домислу та вимислу, підкреслюючи складність їхнього розмежування: «З творчої уяви і фантазії народжуються вимисли і домисли як їх конкретні вираження. Навколо їх правомірності в журналістській творчості точиться безперервна дискусія, і вона, очевидно, продовжуватиметься, бо, з одного боку, журналістика залишається вірною принципу правдивості, і будь-які вигадки дискредитуватимуть його, а з другого боку, журналістська творчість неможлива без творчої уяви і фантазії, які, як відомо, припускають відліт від точного копіювання дійсності» [2, с. 58]. Нова журналістика поступово інтегрується у вітчизняний медіапростір. Найбільш помітно це проявляється в інтернет-виданнях, тоді як регіональна преса використовує цей стиль значно рідше. Водночас перевірка та інтерпретація фактів у матеріалах такого типу стає значно складнішою. Якщо прихильники нової журналістики допускають перевагу художнього елементу над фактичною точністю, то й самі факти можуть подаватися з різним рівнем достовірності. У недобросовісній, що часто трапляється, сучасній журналістиці існує поняття «підгонки фактів», коли інформація відбирається відповідно до певної позиції. Нова журналістика фактично розширює межі цієї практики, дозволяючи не лише добирати зручні факти, а й частково конструювати їх. У такому разі достовірність інформації безпосередньо залежить від творчої уяви автора. Це породжує етичну проблему трактування правди та неправди в журналістиці.Соціальні мережі нині часто діють значно ефективніше