Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (May 25-27, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Lviv, Ukraine, 2026. - 362 p.

306 результаті виникає дилема: або створювати спрощену модель, яка зручна для роботи, але не повністю відповідає фактичному стану об‘єкта, або формувати надмірно деталізовану модель, що потребує значних витрат часу та ресурсів, що не є доцільним. Проблемним залишається і визначення необхідного рівня деталізації. Для нового будівництва рівень деталізації моделі зазвичай пов‘язується зі стадією проєктування. Для об‘єктів культурної спадщини цього недостатньо. Тут важливо визначити, що саме має бути деталізовано: геометрія фасаду, декоративні елементи, тріщини, матеріали, дефекти… Без чіткого визначення мети моделювання BIM-модель об‘єкту реставрації може стати або надто спрощеною, або перевантаженою зайвою інформацією. Окремий блок проблем пов‘язаний з інформаційним наповненням моделі. BIM для пам‘ятки архітектури має містити не лише геометричні дані, а й відомості про матеріали, технічний стан, місця та види пошкоджень, результати обстежень, фотофіксацію. Проте на практиці відсутня єдина структура таких параметрів. Якщо заздалегідь не визначити правила внесення інформації, різні фахівці можуть заповнювати модель хаотично, що знижує її цінність як наукового та проєктного інструмента. Суттєвим обмеженням є висока трудомісткість створення якісної BIM- моделі. Необхідно виконати цифрову фіксацію, обробити хмари точок, систематизувати фотофіксацію, сформувати модель, класифікувати елементи, наповнити їх параметрами, якось пов‘язати модель із дефектними відомостями, результатами обстежень і проєктними рішеннями. Це потребує часу, кваліфікованих фахівців, програмного забезпечення та фінансування. Якщо ці витрати не враховані на початку роботи, BIM може перетворитися на формальне навантаження для проєктної організації. Кадровий аспект також є одним із найгостріших викликів. Для якісної роботи з BIM у сфері культурної спадщини недостатньо лише володіти програмами моделювання. Професія архітектора-реставратора в Україні є дефіцитною. Фахівець має розуміти реставраційну методологію, принципи