Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (May 25-27, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Lviv, Ukraine, 2026. - 362 p.

328 багатозначністю та здатністю акумулювати широкий спектр асоціативних смислів - від архаїчних ритуально-магічних конотацій до символіки урбанізованого техногенного простору. Посилення ролі ударних інструментів у музичній культурі ХХ-ХХІ століть пов‘язане зі зміною художньої картини світу та переосмисленням категорій часу, руху й енергії. У мистецтві доби модернізму та постмодернізму ритм і ударність дедалі частіше виступають знаками динамічної реальності, символами прискореного історичного розвитку, технологічного поступу та інтенсивності соціокультурних процесів. Водночас звернення до природних ритмів, циклічності буття та гармонії людини зі світом актуалізує інші смислові виміри перкусійного звучання, пов‘язані з архетипними моделями культури та біоритмічною організацією музичного часу. Специфіка використання ударних інструментів у сучасній композиторській творчості визначається індивідуальними художніми концепціями авторів, у межах яких тембр, артикуляція та спосіб звуковидобування стають важливими носіями змісту. У цьому контексті особливого значення набуває проблема інтерпретації авторського задуму, що потребує врахування історико-культурних, стильових та національних чинників. Показовим прикладом є звуковий образ дзвонів, який посідає особливе місце у європейській та українській музичній традиції. Дзвоновість як художній феномен може втілювати сакральні, меморіальні, урочисті або драматичні смисли, залежно від естетичних настанов композитора та контексту твору. Не менш важливим є історичний аспект розвитку перкусійного виконавства. Еволюція функцій литавр демонструє процес переходу від переважно оркестрової підтримки до самостійної концертної ролі. У сучасній музичній практиці литаври дедалі частіше виступають як солюючий інструмент або рівноправний учасник ансамблевої взаємодії, що свідчить про розширення художнього потенціалу ударної групи загалом. Таким чином, дослідження звукової образності ударних інструментів доцільно здійснювати на основі комплексного міждисциплінарного підходу,