Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (May 25-27, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Lviv, Ukraine, 2026. - 362 p.

347 медіасередовищі, де кліпова форма стає способом швидкого емоційного та візуального впливу [3, с. 209-222]. Г. Пугачов розглядає генезу музичного відеокліпу як популярної форми аудіовізуальної культури та звертає увагу на експерименти з візуалізацією музики [10, с. 90-96]. Це важливо для цієї статті, оскільки воєнний музичний відеокліп не завжди будується за класичною сюжетною моделлю. Він може бути документальною нарізкою, анімаційною алегорією, монтажним маніфестом, live-performance, lyric video або міжнародним реміксом. Отже, у межах дослідження доцільно говорити не тільки про «кліп» у вузькому значенні, а про ширше поняття музичної відеороботи. Українська музична попкультура після 2022 року зазнала інтенсивної тематичної та ціннісної трансформації. І. Білий аналізує наративи української музичної попкультури в контексті російсько-української війни й показує, що музика стала одним із каналів формування національної суб‘єктності та артикуляції спротиву [4]. В іншій праці дослідник пов‘язує трансформацію української попкультури з концепцією культурного націоналізму, наголошуючи на посиленні української мови, історичної пам‘яті й символічного самоозначення [5, с. 94-98]. Зарубіжні дослідники також звертають увагу на українську популярну музику як інструмент національної репрезентації в час війни. M. Biasioli і T. Drew розглядають українських музикантів як своєрідних grassroots ambassadors, тобто культурних амбасадорів, які через пісні, виступи, відео та міжнародні колаборації доносять досвід України до транснаціональної аудиторії [13]. D.- E. Wickström аналізує пісні війни, соціальні медіа та їхню роль у формуванні публічного воєнного дискурсу [23]. Окремий напрям становлять дослідження мемної й транснаціональної музичної культури. A. Andrianova аналізує пісенні та медійні образи Bayraktar як приклад перетворення воєнної технології на символ популярної культури [12]. A. Helbig досліджує ромську агенцію в українській популярній музиці під час війни, розширюючи розуміння того, як музика репрезентує не лише