Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (May 25-27, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Lviv, Ukraine, 2026. - 362 p.

348 національний, а й міжкультурний вимір українського спротиву [16]. A. Glew розглядає українську популярну музику після повномасштабного вторгнення як форму нарації травми [15]. Попри наявність таких досліджень, режисерський аспект музичних відеокліпів воєнного часу залишається недостатньо систематизованим. Потрібно з‘ясувати, як саме кадр, монтаж, простір, колір, документальність, символіка, перформанс і цифрова дистрибуція перетворюють пісню на аудіовізуальну форму колективного переживання. Саме ця дослідницька прогалина визначає логіку статті. Методологія дослідження Дослідження має концептуально-аналітичний характер і ґрунтується на міждисциплінарному підході. Його методологічну основу становлять аудіовізуальний аналіз, культурологічний підхід, семіотичний аналіз, елементи наративного та дискурс-аналізу, а також порівняльне зіставлення відеоробіт різних типів. Така методологія дає змогу розглядати музичний відеокліп одночасно як художню форму, медійний продукт і соціокультурний документ. Аудіовізуальний аналіз застосовано для вивчення композиції кадру, монтажного ритму, руху камери, кольорової гами, освітлення, просторової організації, взаємодії артиста з середовищем та співвідношення звуку й зображення. Семіотичний аналіз використано для інтерпретації символів, які повторюються в кліпах воєнного періоду: прапор, вишиванка, дім, руїни, поле, дорога, військова форма, дитина, мати, калина, небо, весна, місто, голос, гімн. Наративний аналіз дозволив виокремити сюжетні моделі: спротив, втрата, повернення, очікування, пам‘ять, єдність, надія, буденність війни та відновлення. Дискурс-аналіз застосовано для з‘ясування того, як відеокліпи формують уявлення про Україну, народ, героя, жертву, ворога, майбутнє та право на нормальне життя. Порівняльний аналіз дав змогу зіставити ранні відеороботи 2022 року, орієнтовані на мобілізаційне піднесення, із пізнішими роботами, де виразнішими стають теми втоми, психологічного виснаження й адаптації.