Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (May 25-27, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Lviv, Ukraine, 2026. - 362 p.

354 Барських [1; 2; 7; 18]. Їхня сила полягає в тому, що вони не імітують війну, а працюють із її візуальними слідами. Другий тип - символіко-метафорична режисура. Вона не завжди показує війну прямо, а передає її через образи, які мають високий рівень культурної впізнаваності. «Дике поле» YARMAK ft. ALISA використовує анімаційну форму, історичні алюзії та архетип степу як простору свободи й боротьби [24]. «#МРІЯ» Jerry Heil апелює до символу мрії як образу національної втрати та перспективи відновлення [17]. У таких відео важливою є не документальна достовірність, а здатність образу працювати як емоційний і культурний знак. Третій тип - перформативно-патріотична та мемна режисура. Вона спирається на енергію колективного впізнавання, повторювану фразу, гумор, гротеск, танцювальність або ритмічну формулу. «Ванька-встанька» Маші Кондратенко є прикладом того, як сатирична попестетика може виконувати функцію емоційного спротиву [6]. PROBASS ∆ HARDI з фразою «Доброго вечора, ми з України» демонструє, як музичний фрагмент стає мемним маркером національної присутності [20]. Четвертий тип - інтимно-психологічна й меморіальна режисура. Тут акцент переноситься з колективного гасла на особисту травму, пам‘ять, біль, втрату та внутрішню напругу. «Чути гімн» SKOFKA, «Місто Марії» Океану Ельзи та окремі фрагменти «Stefania» Kalush Orchestra демонструють, що патріотичний зміст може бути не декларативним, а внутрішнім, пов‘язаним із пам‘яттю, голосом і переживанням [8; 18; 21]. П‘ятий тип - транснаціональна аудіовізуальна репрезентація. До нього належать «2step» Ed Sheeran & Antytila, «Hey Hey Rise Up» Pink Floyd & Andriy Khlyvnyuk та «Ukrainian Folk Song ARMY REMIX» The Kiffness & Andriy Khlyvnyuk [14; 19; 22]. У цих відеороботах український досвід виходить за межі національного медіаполя і стає частиною глобального музичного обігу. Режисерська стратегія полягає не лише в створенні кадру, а й у поєднанні різних культурних аудиторій у спільному емоційному просторі.