Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (May 29-31, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 392 p.

104 - [1, с. 46]. Це зумовлено тим, що онлайн-простір забезпечує швидкий доступ до великої кількості потенційних жертв, а також можливість анонімної комунікації. Характерною особливістю цифрового насильства є використання маніпулятивних та прихованих методів впливу. Злочинності часто реєструються під вигаданими іменами, спілкуються з дітьми, виманюють особисті дані, інтимні фото, що нерідко стає предметом шантажу, і навіть влаштовують реальні зустрічі, які можуть закінчитись розбещенням, переслідуванням, зґвалтуванням тощо [1, с. 47]. Важливу роль у вразливості дітей відіграють їх психологічні та вікові особливості. Як зазначає Ірина Лубенець, ситуація ускладнюється тим, що діти через свій вік, відсутність життєвого досвіду та стійкої здатності критично мислити легко йдуть на контакт у соцмережах [1, с. 47]. Це створює додаткові умови для злочинного впливу, особливо в умовах недостатнього контролю з боку дорослих. Продовжуючи аналіз, слід звернути увагу на те, що сучасні форми онлайн- насильства щодо дітей набувають дедалі більш системного та глобального характеру. Як зазначається у наукових дослідженнях, сучасні тенденції розвитку онлайн-сексуальної експлуатації та насильства щодо дітей характеризуються стрімким зростанням, що значною мірою зумовлене широкою доступністю мережі Інтернет, відсутністю чітких вікових бар’єрів в онлайн-просторі, екстериторіальністю кіберзлочинів, високим рівнем анонімності та наднаціональним характером віртуального середовища [2, с. 32]. Водночас протидія цьому явищу на міжнародному рівні ґрунтується на системі комплексних правових механізмів, центральне місце серед яких займає Лансаротська конвенція. Науковці підкреслюють, що це базовий міжнародно- правовий акт щодо захисту дітей від сексуальної експлуатації, прийнятий 25 жовтня 2007 року у м. Лансароте (Іспанія). України підписала цю Конвенцію 14 листопада 2007 року та ратифікувала її Законом України від 20 червня 2012 року № 4988-VI, взявши на себе обов’язок імплементувати її положення у національне законодавство [2, с. 32]. Таким чином, ратифікація цього