Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (May 29-31, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 392 p.

108 Ключові слова: законотворчість, суспільство, нормативно-правовий акт, валідація, закон. Ми живемо в глобалізованому світі в якому відбувається становлення та розвиток четвертого покоління прав людини, соціальні та економічні відносини стають дедалі більш технологізованими. Щоденно, відкриття у сфері прикладних наук дозволяють нам краще зрозуміти природу людини, як біологічної істоти та дізнатися хто ми є насправді. Врешті-решт, ми досягли певного рівня розвитку технологій та соціуму, завдяки якому цілком закономірним стає питання можливості інтеграції штучного інтелекту у процес прийняття суспільно важливих рішень, в числі яких, можливість виконання цифровими алгоритмами штучного інтелекту функції правосуддя. Безумовно, всі вищезгадані надбання породжують масив нових, унікальних соціальних взаємин, що потребують досконалого правового регулювання. Ми звикли, що від народження підкорюємося певному порядку вираженому в правилах, бо це необхідна умова успішного існування у соціумі. Однак, постає питання якою мірою ми сприймаємо існуючий правопорядок, чи погоджуємося ми діяти в межах існуючих правил та чи дійсно, погоджуючись, ми отримуємо можливість реалізовувати власні права і свободи в тій мірі в якій це необхідно? Проте, найважливішим залишається те, чи відома відповідь на це питання тим, кого ми обрали представляти інтереси суспільства та оберігати їх? Перш ніж реалізувати амбітну ціль – надати оцінку взаємозв’язку процесів законотворення та валідації правової норми суспільством , варто дати визначення тому, чим є сам закон. Для того аби визначити правову природу та соціальне значення закону, з точки зору методології наукових досліджень, доцільно слідувати від загального до конкретного, звернувшись у першу чергу до найбільш загальних положень. Так, для того аби пояснення стало більш наочним, уявімо діаграму кіл Ейлера-Венна в якій перше коло: джерела права, як загальна категорія, а друге (яке входить в межі обсягу першого): власне закон, як одна з форм джерел права. Надаючи універсальне визначення сутності