Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (May 29-31, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 392 p.

296 засіб розвитку музичного слуху, ритмічного відчуття, координації та навичок творчої взаємодії. Актуальність теми зумовлена необхідністю більш глибокого осмислення специфіки ансамблевої взаємодії у межах одного інструмента. На відміну від інших видів камерного ансамблю, чотириручне виконавство передбачає особливу близькість партнерів, спільність звукового простору та високий рівень узгодженості виконавських дій. Метою дослідження є визначення виконавських і методичних особливостей ансамблевої гри у чотири руки на фортепіано та її значення у формуванні професійних компетентностей музиканта. Фортепіанний дует доцільно розглядати як специфічну форму камерного ансамблю, для якої характерна тісна взаємодія виконавців. Ансамблеве музикування передбачає поєднання індивідуальних виконавських рішень у єдину художню концепцію [1, с. 45]. У грі на одному інструменті цей процес ускладнюється необхідністю постійної фізичної та слухової координації. Саме тому гра у чотири руки вимагає від музикантів особливої уважності до партнера та здатності швидко реагувати на найменші зміни у виконанні. Одним із головних завдань ансамблевої гри є досягнення максимальної узгодженості дій виконавців. Це проявляється у спільному відчутті темпу, єдності штрихів, динамічному балансі, координації педалізації та агогічній гнучкості. Важливу роль у цьому процесі відіграє слуховий контроль. Ансамблеве виконавство формує особливий тип музичного слуху, коли піаніст одночасно контролює як власну партію, так і звучання партнера [2, с. 98]. Специфіка ансамблю у чотири руки також пов’язана з функціональним розподілом партій primo і secondo . Партія primo переважно виконує мелодичну функцію та розташовується у верхньому регістрі клавіатури, тоді як secondo забезпечує гармонічну й ритмічну основу твору. Водночас у процесі виконання ці функції можуть змінюватися залежно від художнього задуму композитора та інтерпретаційного бачення виконавців. Це вимагає від партнерів гнучкості мислення та вміння швидко адаптуватися до змін у музичному розвитку.