Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (May 29-31, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 392 p.

306 самотності; а також субкультурна приналежність, що забезпечує відчуття соціальної підтримки, прийняття й психологічної безпеки. Дослідження Л. Шарман і Г. Дінґла засвідчили, що прослуховування екстремальної металевої музики в стані гніву не посилює агресію, а сприяє більш адаптивному опрацюванню емоційного стану в середовищі слухачів жанру [5]. Т. ДеНора розглядає музику як «технологію себе», зокрема як засіб, який людина використовує для регуляції емоцій, побудови ідентичності та організації повсякденного досвіду [3]. Емпіричне дослідження передбачено у змішаному дизайні ( mixed methods ) та включає: тест смисложиттєвих орієнтацій Д. О. Леонтьєва для визначення рівня осмисленості життя та її компонентів; авторську анкету, спрямовану на вивчення трьох параметрів — катарсису та емоційної розрядки, ідентифікації зі змістом музики та переживання екзистенційного смислу; а також напівструктуроване глибинне інтерв'ю для якісного аналізу суб'єктивного досвіду респондентів. Вибірку становлять слухачі важкої музики віком 18–35 років, які мають досвід звернення до неї в кризових ситуаціях. Ця вікова група є особливо релевантною, оскільки саме в цей період відбувається активне формування особистісної ідентичності та інтенсивне розв'язання нормативних екзистенційних завдань. Перевіряються дві гіпотези: H1 — існує позитивний кореляційний зв'язок між інтенсивністю використання важкої музики як емоційного ресурсу та показниками смисложиттєвих орієнтацій; H2 — суб'єктивне переживання катарсису та ідентифікації позитивно пов'язане з рівнем осмисленості життя. Наукова новизна дослідження полягає у спробі комплексно вивчити важку музику як психологічний ресурс у межах україномовного емпіричного контексту та уточнити поняття музичного екзистенційного ресурсу. Практичне значення результатів полягає в можливості їх використання у психологічному консультуванні клієнтів, які переживають екзистенційні кризи та є слухачами важкої музики, а також у подоланні стереотипів щодо нібито