Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (May 29-31, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 392 p.

327 Узагальнення результатів теоретичного аналізу дозволяє стверджувати, що тривожність і прокрастинація є взаємопов’язаними психологічними феноменами, які формуються під впливом когнітивних, емоційних, мотиваційних та особистісних чинників. Тривожність виступає як складний емоційний стан, що порушує процеси саморегуляції, знижує ефективність прийняття рішень і сприяє уникненню складних ситуацій. Прокрастинація, у свою чергу, розглядається як поведінкова стратегія уникнення, спрямована на тимчасове зниження емоційного напруження. Вона проявляється у свідомому відкладанні виконання важливих завдань та тісно пов’язана з особливостями мотиваційної сфери, рівнем самоконтролю та емоційної стабільності особистості. Емпіричні результати дослідження підтвердили наявність стійкого взаємозв’язку між тривожністю та прокрастинацією в осіб молодого віку. Встановлено, що підвищення рівня тривожності супроводжується зростанням схильності до прокрастинаційної поведінки, тоді як систематичне відкладання завдань, у свою чергу, підсилює внутрішнє емоційне напруження та формує замкнене коло психологічного дискомфорту. Отримані результати підтверджують положення сучасних науковців щодо циклічного характеру взаємодії цих феноменів та дозволяють зробити висновок про необхідність подальшого вивчення механізмів їх взаємовпливу, особливо в умовах підвищеного навчального навантаження та соціальної невизначеності. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ: 1. Андрєєва І. Н. Психологія прокрастинації: теорія та практика. Київ : Центр навчальної літератури, 2017. 168 с. 2. Дворник М. С. Прокрастинація в конструюванні особистісного майбутнього : монографія. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2018. 120 с. 3. Карамушка Л. М., Бондарчук О. І., Грубі Т. В. Методики дослідження прокрастинації особистості. Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2019. 80 с.