Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (May 29-31, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 392 p.

326 У нашому емпіричному дослідженні було встановлено, що в більшості респондентів молодого віку спостерігається середній рівень прокрастинаційних тенденцій із тенденцією до підвищення у ситуаціях навчального та емоційного навантаження. Це свідчить про те, що прокрастинація є типовою поведінковою реакцією для молоді в умовах високих вимог до самостійної організації діяльності. У ході проведеного дослідження було виявлено наявність вираженого взаємозв’язку між рівнем тривожності та прокрастинаційними тенденціями в осіб молодого віку. Отримані дані свідчать, що підвищення рівня тривожності супроводжується зростанням схильності до відкладання виконання завдань, особливо у ситуаціях навчального навантаження та часових обмежень. Зокрема, у вибірці переважали респонденти із середнім рівнем ситуативної та особистісної тривожності, при цьому саме ця група демонструвала найбільш нестабільні показники організації діяльності та схильність до епізодичної прокрастинації. Особи з підвищеною тривожністю частіше повідомляли про труднощі у початку виконання завдань, відчуття внутрішнього напруження та потребу відкласти діяльність для зниження емоційного дискомфорту. Встановлено, що прокрастинація виконує функцію короткочасного емоційного захисту, однак у довгостроковій перспективі сприяє накопиченню невиконаних завдань і, відповідно, підвищенню рівня тривожності. Таким чином, емпірично підтверджується циклічний характер взаємодії цих феноменів: тривожність провокує прокрастинацію, а прокрастинація, у свою чергу, посилює тривожні переживання. Отримані результати узгоджуються з позиціями сучасних дослідників, які розглядають прокрастинацію як дисфункцію саморегуляції та емоційно- орієнтовану стратегію уникнення. Також підтверджується положення про те, що молодий вік є особливо чутливим періодом до формування подібних поведінкових стратегій через підвищені вимоги до самостійності та емоційної регуляції.