Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (May 29-31, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 392 p.

329 УДК 159.9 Ситняківська Світлана професор Кошка Наталія Василівна студент Поліський національний університет М. Житомир, Україна ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ХРОНІЧНОЇ ТРИВОЖНОСТІ Анотація. У дослідженні проаналізовано основні теоретичні підходи до дослідження хронічної тривожності, її психологічні причини та механізми формування. Висвітлено роль когнітивних, особистісних, соціальних і біопсихосоціальних чинників у розвитку хронічної тривожності. Ключові слова: хронічна тривожність, тривожність, психологічні чинники, когнітивні викривлення, стрес, особистість, психічне здоров’я. У сучасній психологічній науці тривожність розглядається як складне, багатовимірне психологічне утворення, що відображає внутрішній емоційний стан особистості у ситуаціях невизначеності, загрози або очікування небезпеки. Вона виконує сигнальну та адаптивну функції, проте за умов тривалого або надмірного прояву може набути дезадаптивного характеру та негативно впливати на психічне здоров’я людини. Українські психологи підкреслюють, що тривожність є інтегративною характеристикою особистості, яка поєднує емоційні переживання, когнітивні оцінки ситуації та поведінкові реакції. Так, С. Д. Максименко розглядає тривожність як стійку схильність особистості до переживання стану напруження, пов’язаного з усвідомленням потенційної загрози для значущих життєвих цінностей. На його думку, тривожність тісно