Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (May 29-31, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 392 p.

340 некроз тканин. При цьому уражатися може не тільки кінцівка, але також і тулуб. Проте саме травми кінцівок є найбільш небезпечними, оскільки мають великий ризик розвитку гострої ниркової недостатності, наприклад, приблизно 50 % при ушкодженні однієї кінцівки. [1] Найчастіше уражаються нижні кінцівки (74%), верхні кінцівки (10%), тулуб (9%), черевна порожнина (4%). Останні анатомічні ділянки повʼязані з найвищим рівнем смертності (50%). Даний тип ушкоджень характерен для масових катастроф, як от замлетруси, повені, урагани, теракти, промислові аварії, війни. [1] Систематичний огляд дослідження за 2000-2014 роки показав, що синдром здавлення спостерігався у середньому у 3% постраждалих із травмами мʼяких тканин. Або ж 40-70% у постраждалих, що отримали травми від розтрощення. Основними чинниками розвитку синдрому є масивне ушкодження мʼязів, тривале здавлення понад 6 годин та порушення кровообігу. [1, 2] Діагностика синдрому базується на комплексі лабораторних, інструментальних досліджень. Одним із найчутливіших маркрів є креатинфосфокіназа, яка підвищується більш ніж у 5 разів від норми та є одинм із показників рабдоміолізу, разом із розтрощенням кінцівки та темною сечею. [2, 3] Важливу роль відіграє визначення сечової кислоти, підвищення якої має звʼязок із інтенсивним розпадом тканин, що спричиняє ураження ниркових канальців. А показники функції нирок, такі як сечовина, креатинін, допоможуть відрізнити преренальну та ренальну форми гострої ниркової недостатності, що дозволяє визначити тактику лікування. [3] Може використовуватися ЕКГ для раннього виявлення небезпечних змін при гіперкаліємії. Додатково можуть застосовуватися тести сечі, рентгенографія для оцінки травм. [3] Лікування синдрому потрібно розпочинати якомога раніше для запобігання гострого ураження нирок. Основні причини ускладнень – вивільнення мʼязових токсинів та гіповолемія, гіпотензія, сухість слизових, порушення свідомості.