Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (May 29-31, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 392 p.

344 популяцій, здатних елімінувати або нівелювати цитотоксичну дію терапевтичних агентів. Додатковим детермінуючим чинником, що суттєво змінює клінічний перебіг патологічного процесу, є виражена гетерогенність новоутворень, яка маніфестує як на морфологічному, так і на молекулярно- генетичному рівнях. Саме ця неоднорідність пухлинного субстрату обумовлює як первинну, так і набуту стійкість пухлини до лікування, роблячи стандартні схеми терапії малоефективними проти окремих субпопуляцій клітин. У зв’язку з цим сучасні медико-біологічні дослідження спрямовані на верифікацію внутрішньоклітинних механізмів резистентності, а також на вивчення реципрокних взаємодій у системі "пухлина – мікрооточення". Встановлено, що окремі малігнізовані клітини мають високий потенціал до фенотипової пластичності, яка забезпечує їхню адаптацію до метаболічного та терапевтичного стресу шляхом переходу у стан дормантності (спокою). Тривала персистенція такого пухлинного пулу суттєво нівелює ефективність стандартних скринінгових та терапевтичних підходів, оскільки такі клітини залишаються невідільними для більшості цитостатиків. Водночас пухлинне мікрооточення функціонує як протективний матрикс, що ініціює антиапоптотичні сигнальні каскади та підтримує життєздатність латентних клонів [1; 2; 3]. У цьому контексті особливого значення набуває концепція ракових стовбурових клітин (РСК), які розглядаються як одна з ключових ланок у підтриманні пухлинного росту, а також виступають ключовим чинником формування хіміо- та радіорезистентності й тригером подальшого рецидивування [1; 2; 4; 5]. Ракові стовбурові клітини – це невелика (мінорна) субпопуляція малігнізованих клітин у пухлині, яка має здатність до необмеженого самооновлення, індукції хіміорезистентності та ініціації рецидивів Завдяки здатності до асиметричного поділу, РСК генерують пул частково диференційованих клітин-попередників, що забезпечує безперервну проліферацію та підтримання гістоархітектоніки пухлинного субстрату [2; 4; 5].