Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (May 29-31, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 392 p.

368 історичного дослідження саме у процесі науково-дослідної практики на базі краєзнавчого музею потребує подальшого комплексного вивчення. Виклад основного матеріалу. Цифрові трансформації, характерні для сучасного етапу розвитку науки, суттєво змінюють методологію історичних досліджень, впливаючи на способи накопичення, аналізу, інтерпретації та збереження історичних даних. Використання цифрових інструментів у дослідницькій практиці розширює можливості роботи з історичними джерелами, сприяє ефективному опрацюванню значних обсягів інформації та забезпечує впровадження нових форматів представлення результатів наукового пошуку. Застосування цифрових методів набуває особливої ваги під час організації науково-дослідної практики здобувачів освіти на базі краєзнавчих музеїв. Музейне середовище поєднує наукову, освітню функції, створюючи сприятливі умови для набуття практичного досвіду роботи з музейними колекціями, архівними матеріалами, локальними історичними джерелами та електронними інформаційними ресурсами. Інтеграція цифрових технологій у дослідницьку діяльність музею сприяє розвитку професійних компетентностей, аналітичного мислення та навичок наукового опрацювання історичної інформації. У процесі науково-дослідної практики на базі Слобожанського краєзнавчого музею цифрові методи можуть застосовуватися на різних етапах дослідницької діяльності. Серед найбільш поширених напрямів варто виокремити використання електронних каталогів музейних фондів, цифрових баз даних, онлайн-архівів, електронних бібліотек, геоінформаційних систем (GIS), 3D-оцифрування музейних предметів, цифрової фотофіксації та візуалізації експонатів, а також мультимедійних і віртуальних експозицій. Важливе місце посідає застосування технологій Digital Humanities, що поєднують історичні методи з інструментами цифрового аналізу даних. Оцифровані музейні колекції надають можливість здійснювати пошук та систематизацію матеріалів за тематичними, хронологічними, географічними чи типологічними ознаками, що оптимізує процес опрацювання джерельної бази та