Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (May 29-31, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 392 p.

367 Метою є аналіз особливостей використання цифрових методів історичного дослідження у процесі науково-дослідної практики на базі Слобожанського краєзнавчого музею та визначення їхнього значення для формування професійних компетентностей здобувачів освіти. Аналіз досліджень. Проблематика використання цифрових методів у гуманітарних та історичних дослідженнях знайшла відображення у працях українських і зарубіжних науковців. Питання цифровізації архівної сфери, електронної репрезентації історичних джерел та функціонування інформаційних ресурсів досліджував Г. Боряк, який акцентував увагу на значенні електронних архівних публікацій у розвитку сучасної історичної науки [1]. М. Палієнко розглядає трансформацію архівної практики в умовах цифрової епохи, висвітлюючи інноваційні підходи до роботи з електронними документами та цифровими ресурсами [7]. Особливості розвитку музейної діяльності в сучасних суспільно-історичних умовах висвітлено у працях Р. Маньковської, аналіз яких представлено у рецензії О. Ковалевської [4]. Значний внесок у дослідження історичної пам’яті, історичної політики та гуманітарного простору зробив Г. Касьянов [3]. Окремий напрям досліджень пов’язаний із використанням сучасних освітніх та цифрових технологій у гуманітарній сфері. Етичні аспекти цифрової доби та їхній вплив на гуманітарні науки і соціальні комунікації досліджено у праці Ян Ці, Л. Березової та В. Олянич [2]. Питання використання цифрових інструментів у навчальному процесі, зокрема мобільних додатків для підтримки онлайн-навчання, розглянуто у роботі О. Шевченко, В. Олянич та В. Приймак [8]. Важливе значення для розкриття теми мають дослідження, присвячені діяльності Слобожанського краєзнавчого музею. Інноваційні підходи до краєзнавчої практики та застосування кейс- методу у музейних дослідженнях висвітлено у праці В. Олянич, Е. Хряпіна, Д. Рудніка та Н. Галушко [6]. Джерелознавчий потенціал музейних колекцій розкрито на прикладі дослідження експоната матеріальної культури Слобожанщини у роботі В. Олянич, Е. Хряпіна, Д. Рудніка та В. Абдиєвої [5]. Попри наявність наукових праць, питання використання цифрових методів