Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (May 29-31, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 392 p.

371 підходів у систему професійної підготовки майбутніх істориків, музеєзнавців і фахівців гуманітарної сфери. Висновки. У результаті проведеного дослідження встановлено, що використання цифрових методів історичного дослідження є важливим напрямом розвитку сучасної музейної та історико-краєзнавчої практики. Цифровізація дослідницького простору змінює традиційні підходи до роботи з історичними джерелами, відкриваючи нові можливості для збору, систематизації, аналізу, збереження та репрезентації історичної інформації. У контексті науково-дослідної практики цифрові технології виступають не лише допоміжним інструментом, а й самостійним методологічним компонентом, здатним підвищити якість та результативність дослідницької діяльності. Проведений аналіз дозволив з’ясувати, що діяльність Слобожанського краєзнавчого музею створює сприятливі умови для інтеграції цифрових інструментів у процес професійної підготовки здобувачів освіти. Музейний простір забезпечує можливість практичного використання електронних каталогів, цифрових архівів, онлайн-платформ, геоінформаційних систем, мультимедійних засобів візуалізації, технологій 3D-моделювання та інструментів Digital Humanities. Застосування зазначених технологій розширює доступ до джерельної бази, оптимізує роботу з музейними фондами та сприяє формуванню нових підходів до вивчення локальної історії та культурної спадщини регіону. У ході дослідження доведено, що комплексне використання різних груп історичних джерел - речових, писемних, усних, візуальних та цифрових забезпечує цілісне та багатовимірне осмислення історико-культурних процесів. Кожен тип джерел має власний дослідницький потенціал, а їх поєднання дозволяє здійснювати більш повну історичну реконструкцію, виявляти взаємозв’язки між матеріальними об’єктами, документальними свідченнями, колективною пам’яттю та цифровими інформаційними ресурсами. Такий міждисциплінарний підхід сприяє поглибленню аналізу історичних явищ та розширює інтерпретаційні можливості сучасної історичної науки.