Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

99 елементів суспільної стійкості, оскільки дозволяє людині зберігати здатність до об’єктивного аналізу подій, не піддаючись штучно сконструйованим страхам, міфам або деструктивним наративам [2]. Таким чином, когнітивна безпека постає не лише як інформаційно-аналітична проблема, а як умова збереження внутрішньої автономії особистості. Разом із тим когнітивний захист не може бути ізольованим від комунікативного виміру. У дослідженнях Н. М. Носовець та Т. О. Пашко комунікативна компетентність визначається як інтегративне утворення, що містить мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, емоційно- вольовий та індивідуально-особистісний компоненти [7]. Така структура є важливою для нашого дослідження, оскільки дозволяє перейти від аналізу комунікації як технічної навички до її розуміння як механізму соціальної адаптації, смислотворення та психологічної стабілізації . Умовно кажучи, якщо когнітивна безпека відповідає за здатність людини правильно мислити, то комунікативна компетентність забезпечує здатність правильно взаємодіяти, передавати, перевіряти й осмислювати інформацію в соціальному середовищі. На перетині когнітивної безпеки та комунікативної компетентності формується поняття когнітивно-комунікативної стійкості . У межах цього дослідження воно трактується як інтегральна здатність особистості зберігати когнітивну автономію, критичність мислення, смислову орієнтацію та ефективну комунікативну взаємодію в умовах інформаційного тиску, дезінформації та гібридних загроз . Концептуальним підґрунтям цієї категорії є теорія вітальної безпеки , розроблена І. М. Рижовим та П. В. Ящуком, відповідно до якої безпека розглядається як система умов, що забезпечують життєздатність, соціальну включеність і самореалізацію особистості [8–10]. У цьому контексті когнітивно-комунікативна стійкість постає як одна з функціональних складових вітальної безпеки, що забезпечує збереження суб’єктності в умовах інформаційно-психологічного впливу .