Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

100 Додатково ця проблема висвітлюється у концепції вітальної віктимності , запропонованій П. В. Ящуком. Автор розглядає її як багатовимірний антропологічний феномен, що відображає стан зниження життєвості особистості або спільнот під впливом системних деструктивних чинників; при цьому йдеться не лише про факт пережитої травми, а про поступову втрату внутрішньої життєвої сили, моральної автономії та суб’єктності [10]. У такому контексті когнітивно-комунікативна стійкість виконує антивіктимну функцію, оскільки протидіє руйнуванню смислових орієнтирів, моральної автономії та здатності до відповідальної взаємодії з реальністю. Аналіз наукових підходів дозволяє виокремити основні компоненти когнітивно-комунікативної стійкості : когнітивний (критичне мислення, аналітична обробка інформації), комунікативний (здатність до аргументованого діалогу), психологічний (емоційна стабільність і саморегуляція) та ціннісно- смисловий (збереження моральної автономії та відповідальності) [2; 3; 7; 11]. У функціональному вимірі вона виконує захисну, адаптаційну, регулятивну та інтеграційну функції, забезпечуючи здатність особистості протистояти інформаційним загрозам і зберігати включеність у соціально- комунікативний простір. Проблематика когнітивно-комунікативної стійкості набуває особливої гостроти саме в умовах гібридної війни. Дослідження Ю. Губар показують, що когнітивна війна є складовою сучасної гібридної війни й передбачає цілеспрямоване втручання в інформаційні, психологічні та ціннісні процеси суспільства [12]. У міжнародному дискурсі подібні ідеї розвинуті в роботах Lessons from Ukraine on Cognitive Warfare , Hybrid Warfare and Comprehensive Defense: Learning from Ukraine та Hybrid resilience in insecure times: Russia’s war and Ukrainian society , де український досвід розглядається як приклад суспільства, яке змогло вибудувати стійкість до когнітивних атак через поєднання громадянської мобілізації, стратегічної комунікації, цифрової грамотності та довіри до інституцій [4; 5; 6].