Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

105 перебування на етапі формування світогляду та високий рівень інформаційного навантаження. Водночас вона має значний потенціал до розвитку когнітивно- комунікативної стійкості за умови створення відповідних освітніх і соціальних умов. Встановлено, що когнітивно-комунікативна стійкість передбачає здатність особистості зберігати критичність мислення, розпізнавати маніпулятивні наративи, підтримувати аргументовану комунікацію, протистояти когнітивним викривленням і забезпечувати власну дискурсивну автономію в умовах інформаційного тиску. Її зниження пов’язане з когнітивним перевантаженням, інформаційною втомою, емоційною напруженістю та обмеженістю комунікативного середовища. Обґрунтовано, що формування когнітивно-комунікативної стійкості можливе лише за умови цілеспрямованої педагогічної діяльності, яка включає розвиток метакогнітивних умінь, дискурсивної компетентності, інформаційної гігієни та комунікативної активності студентів. Особливу роль у цьому процесі відіграє іншомовна освіта, яка розширює когнітивні межі та забезпечує доступ до альтернативних інформаційних джерел. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні когнітивно- комунікативної стійкості як окремої психолого-педагогічної категорії, що характеризує здатність особистості зберігати когнітивну автономію та ефективну комунікацію в умовах гібридної війни. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів для розроблення освітніх програм, спрямованих на підвищення стійкості студентської молоді до інформаційних загроз. Перспективи подальших досліджень вбачаються у розробленні діагностичних інструментів оцінювання рівня когнітивно-комунікативної стійкості, емпіричному дослідженні її динаміки в студентському середовищі та створенні методичних моделей її формування в системі вищої освіти.