Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

104  можливість відкритої комунікації;  розвиток критичного мислення;  формування інформаційної гігієни;  включення в соціально значущу діяльність. У цьому контексті когнітивно-комунікативна стійкість виступає не лише як захисний механізм, а як ресурс розвитку , що дозволяє студентам не тільки адаптуватися до умов гібридної війни, а й формувати нові способи мислення, взаємодії та професійної ідентичності. Таким чином, аналіз показує, що когнітивно-комунікативна стійкість студентської молоді в умовах гібридної війни формується під впливом складної сукупності чинників: когнітивних (перевантаження, евристики, викривлення), комунікативних (наративи, дискурс, поляризація), технологічних (алгоритми, цифрові платформи), психологічних (стрес, тривожність, втома) та соціальних (довіра, взаємодія, освітнє середовище). Її ключовою характеристикою є здатність особистості зберігати критичність мислення, дискурсивну автономію та комунікативну дієздатність у середовищі системного інформаційного впливу . Це дозволяє розглядати когнітивно-комунікативну стійкість як одну з центральних категорій сучасної психолого-педагогічної науки, що потребує подальшого дослідження, зокрема в аспекті її цілеспрямованого формування в системі вищої освіти. У результаті проведеного дослідження встановлено, що когнітивно- комунікативна стійкість є складною інтегративною характеристикою особистості, яка формується на перетині когнітивної безпеки, комунікативної компетентності, інформаційної культури та вітальної безпеки. Умови гібридної війни суттєво змінюють контекст її функціонування, оскільки об’єктом цілеспрямованого впливу стають когнітивні процеси, смислові орієнтири та комунікативна поведінка людини. Доведено, що студентська молодь є особливо чутливою до інформаційно- психологічних впливів через активну залученість у цифрове середовище,