Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

142 Ключові слова: корпоративна соціальна відповідальність, готельно- ресторанний бізнес, післявоєнне відновлення, сталий розвиток, Green Key, реінтеграція ветеранів, психосоціальна підтримка. Повномасштабна збройна агресія проти України спричинила безпрецедентну кризу, яка фундаментально змінила ландшафт корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). У довоєнний період соціальна відповідальність часто сприймалася як інструмент маркетингу або необов’язковий елемент корпоративної етики, проте сьогодні вона перетворилася на критично важливий механізм забезпечення національної безпеки та інституціональної стійкості бізнесу. Готельно-ресторанний сектор, будучи одним із найбільш чутливих до безпекових ризиків, опинився на передовій соціальних трансформацій. Відновлення цієї галузі є не просто питанням економічної рентабельності, а стратегічним завданням для держави, оскільки індустрія гостинності виступає локомотивом післявоєнного відродження, сприяючи поверненню людського капіталу та формуванню нового іміджу України як безпечної та привабливої країни [1, с. 554-565]. Проблема соціальної відповідальності у період післявоєнного відновлення тісно пов’язана з необхідністю відбудови фізичної інфраструктури, інтеграції ветеранів у цивільне життя та впровадження європейських стандартів сталого розвитку. Практичне значення цього завдання полягає у розробці моделей бізнесу, які здатні ефективно функціонувати в умовах обмежених ресурсів, забезпечуючи при цьому високий рівень соціального захисту працівників та екологічну безпеку. Зв’язок із науковими завданнями зумовлений потребою у створенні нової типології стратегій КСВ, які враховують фактори збройного конфлікту та необхідність гармонізації українського законодавства з вимогами Європейського зеленого курсу [2, с.29-40; 3, с. 63-86]. Сучасний науковий дискурс навколо соціальної відповідальності в умовах війни та післявоєнного періоду базується на комплексному аналізі досвіду українських та міжнародних компаній. Дослідники підкреслюють, що