Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

143 традиційне розуміння КСВ як благодійності виявилося нездатним відобразити складність адаптації фірм до умов тривалого збройного конфлікту. Важливий внесок у розробку стратегій відновлення індустрії гостинності зробили Л. Завідна та співавтори, які акцентують увагу на впровадженні інноваційних технологій та сучасних методів управління для підвищення конкурентоспроможності сектору на глобальному ринку [2, с.29-40]. Окрему групу досліджень становлять праці, присвячені екологічній сертифікації та сталому розвитку. Програми «Green Key» та національне маркування «Зелений журавлик» розглядаються як ключові інструменти модернізації готелів. Питання адаптації бізнесу до умов воєнного стану, зокрема через впровадження принципів есенціалізму та енергонезалежності, детально аналізуються у публікаціях, що висвітлюють досвід мережі «Львівські круасани» та ін. лідерів ринку [4]. Проблематика «зелених» робочих місць та реінтеграції ветеранів досліджується у межах спільних проектів ВГО «Жива планета», UNEP та ILO, що підкреслює міждисциплінарний характер проблеми [5]. Незважаючи на наявність значної кількості досліджень, залишається невирішеною проблема системної інтеграції принципів соціальної відповідальності у довгострокові стратегії післявоєнного відновлення підприємств готельно-ресторанної галузі. Існує певний розрив між теоретичними концепціями сталого розвитку та практичними викликами, з якими стикаються власники бізнесу: кадровий дефіцит, руйнування інфраструктури, необхідність психологічної реабілітації працівників та клієнтів. Стаття фокусується на дослідженні механізмів, за допомогою яких підприємства готельно-ресторанного бізнесу можуть трансформувати свою соціальну відповідальність із кризового реагування у сталу модель розвитку. Це передбачає не лише відновлення фізичних об’єктів, а й створення інклюзивного середовища, впровадження енергоефективних технологій та активну участь у реінтеграції ветеранів, що є критичним для забезпечення соціальної згуртованості в післявоєнному суспільстві [6, с. 36-46].