Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

177 Повномасштабна війна, що розпочалася 24 лютого 2022 року, радикально змінила не лише економічний ландшафт України, а й глибоко трансформувала психологічне ставлення громадян до грошей. Якщо до війни гроші часто сприймалися як інструмент споживання, інвестицій чи стабільності в умовах відносного миру, то під час бойових дій вони стали символом виживання, невизначеності, колективної солідарності та посттравматичної адаптації. Ця трансформація охоплює когнітивні, емоційні, мотиваційні та поведінкові компоненти: від страху втрати заощаджень і тривоги через інфляцію до переорієнтації на базові потреби, пожертви на ЗСУ та пошук нових форм фінансової стійкості. Дослідження показують, що війна посилює суб’єктивну невизначеність, повторно травматизує економічну свідомість і водночас формує резилієнтність. [ 1, 2] Важливо зазначити, що до повномасштабного вторгнення в українському суспільстві домінувала модель «демонстративного споживання» як способу соціальної ідентифікації. Гроші виступали маркером успіху, що підтверджувалося високою часткою споживчих кредитів на електроніку та побутову техніку. До 2022 року психологічне ставлення українців до грошей формувалося в умовах відносної економічної стабільності. Споживча впевненість (Consumer Confidence Index за Info Sapiens) коливалася в межах 67–74 пунктів у 2021 році, що відображало помірний оптимізм: громадяни активно користувалися кредитами, депозитами, планували інвестиції в нерухомість і техніку. Гроші сприймалися переважно як засіб задоволення потреб вищого рівня — свободи, статусу, комфорту. Емоційний компонент був позитивним: заощадження асоціювалися з безпекою, а витрати — з самореалізацією. Мотиваційний аспект включав кар’єрне зростання та підприємництво, поведінковий — регулярне планування бюджету. Історичні травми (Голодомор, розкуркулення) впливали на старші покоління, формуючи схильність до «жертвенного» сценарію накопичення, але молодь демонструвала більш сучасний підхід — інвестиції та цифрові фінанси. Фінансова грамотність, за даними НБУ 2021 року, була