Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

178 нижчою за рекомендований рівень ОЕСР (12,3 бала з 21), але поступово зростала. [ 6] Перші місяці повномасштабного вторгнення спричинили гострий психологічний зсув до «режиму виживання». За даними оцінки впливу війни на людей ПРООН (2023), 65% домогосподарств повідомили про зниження доходів через втрату роботи, скорочення зарплат і годин. Безробіття зросло з 9,8% до прогнозованих 18,3% у 2023-му, а національний рівень бідності — з 5,5% до 24,1%. Громадяни масово знімали готівку з банків (банківські черги в лютому- березні 2022-го), накопичували запаси продуктів і медикаментів. Гроші перетворилися на символ фізичної безпеки: емоційний компонент наповнився страхом і тривогою, когнітивний — фокусом на дефіциті («гроші — це життя»). Психологічний феномен «паралічу планування» призвів до того, що стратегічне інвестування було повністю витіснене тактичним накопиченням ліквідності (готівки). Гроші в цей період почали виконувати функцію «психологічного анкерення» — наявність фізичних купюр давала ілюзію контролю над хаотичним зовнішнім середовищем. Невизначеність майбутнього, інфляція (26,6% наприкінці 2022-го) і руйнування інфраструктури посилили мотиваційний зсув до мінімалізму: витрати скоротилися до базових потреб (їжа, житло, безпека). Багато хто відчув повторну травматизацію історичних сценаріїв «жертви», коли втрата майна чи роботи посилювала відчуття безпорадності. Регіональні відмінності були разючими: у південно-східному макрорегіоні 73% домогосподарств зазначили значне падіння доходів, а залежність від гуманітарної допомоги зросла з 1% до 21%. Психологічно це проявлялося в підвищенні рівня тривожності, зниженні суб’єктивного благополуччя та фокусі на короткостроковому плануванні.[ 4] З 2023 року ставлення поступово трансформувалося від чистого виживання до адаптивної солідарності. Громадяни почали регулярно підтримувати ЗСУ: за даними CEDOS (2024), значна частина респондентів продовжувала або збільшувала фінансові пожертви (фіксовані суми чи відсоток доходу), навіть попри власні труднощі. Волонтерство та грошові збори стали