Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

179 нормою, що переорієнтувало мотиваційний компонент грошей з індивідуального збагачення на колективну перемогу. Гроші набули нового ціннісного змісту — символу свободи та гідності нації. Виникла унікальна «економіка довіри», де транзакційні витрати знижуються завдяки високому рівню соціального капіталу. Донат перестав бути актом благодійності й став «податком на безпеку», що є ознакою зрілої економічної свідомості. Це трансформувало ставлення до грошей як до ресурсу спільного користування. Споживча поведінка стала більш економною: за звітами Gradus Research та аналітикою банків, українці скоротили імпульсивні покупки, віддали перевагу базовим товарам і локальним виробникам. Водночас зросла частка інвестицій у військові облігації (ОВДП), депозити та навіть криптовалюту як захист від інфляції. Психологічно це проявилося в посттравматичному зростанні: невизначеність не зникла, але сформувала нові стратегії — планування бюджету попри ризик, навчання фінансовій грамотності та фокус на «гроші для справи». Суб’єктивне економічне благополуччя, за теоретичними моделями, стало залежати не лише від доходу, а від відчуття внеску в перемогу. [2, 5] Ставлення до грошей — це багатокомпонентний феномен (ціннісний, емоційний, мотиваційний, поведінковий), який війна радикально перебудувала. За дослідженнями Н. Клименко та Т. Скрипаченко, економічна невизначеність, інфляція та втрати (домівки, робота, близькі) створюють ситуацію повторної травматизації, знижуючи психологічне благополуччя. Емоційний компонент наповнився тривогою та страхом втрати; мотиваційний — змістився від егоїзму до альтруїзму (пожертви). Поведінковий — від споживання до економії та інвестицій у стійкість. [1] Війна вплинула на всі рівні: фізична небезпека, ПТСР, руйнування соціальних зв’язків посилюють суб’єктивну невизначеність щодо майбутнього. Однак паралельно формується резилієнтність — гроші стають інструментом контролю над хаосом. Гендерний аспект: жінки частіше демонструють турботливий стиль (планування сімейного бюджету), чоловіки — ризиковий