Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

245 вітальної безпеки як базового принципу правового забезпечення діяльності педагогічних працівників. Ключові слова: воєнний стан; правові гарантії; охорона праці; педагогічні працівники; вітальна безпека; обмеження прав; відповідальність держави; безпечне освітнє середовище; трудове право. Виклад основного матеріалу Збройна агресія проти України сформувала нову правову реальність, у межах якої питання забезпечення життя, здоров’я та гідності людини набувають особливого значення. У таких умовах педагогічні працівники опиняються у складній ситуації, поєднуючи виконання професійних обов’язків із постійними ризиками для життя і здоров’я. Це зумовлює необхідність переосмислення правових механізмів їх захисту та адаптації системи охорони праці до умов воєнного стану [1]. Правове регулювання діяльності педагогічних працівників базується на нормах Конституції України, трудового законодавства, законів у сфері освіти та охорони праці. Водночас запровадження воєнного стану передбачає можливість обмеження окремих прав і свобод, що прямо передбачено статтею 64 Конституції України. Проте навіть за таких умов держава зобов’язана забезпечувати базові гарантії права на життя, безпеку та гідність людини, що становлять ядро правового статусу особи [2]. Особливістю правового режиму воєнного стану є поєднання розширених повноважень держави із підвищеним рівнем відповідальності за забезпечення безпеки громадян. У сфері освіти це означає, що держава та органи управління освітою повинні створювати такі умови, за яких педагогічні працівники можуть здійснювати професійну діяльність без невиправданого ризику для життя і здоров’я. Зокрема, це передбачає облаштування укриттів, організацію безпечних форм навчання, дотримання вимог охорони праці та реагування на надзвичайні ситуації [3].