Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

253 Практика Європейського суду з прав людини також підтверджує, що держава має не лише утримуватися від порушення прав людини, але й здійснювати активні дії для їх захисту. Такий підхід сформував концепцію позитивних зобов’язань держави, відповідно до якої органи влади повинні створювати умови для забезпечення безпеки населення, доступу до медичної допомоги та гуманітарної підтримки [4]. Особливого значення ця проблема набуває в умовах війни, коли інфраструктура держави зазнає значних руйнувань, а населення стикається з численними гуманітарними викликами. Захист життя і здоров’я громадян у таких умовах передбачає організацію системи медичної допомоги, забезпечення доступу до життєво необхідних ресурсів, підтримку внутрішньо переміщених осіб та створення умов для відновлення соціальної стабільності суспільства. Значну роль у формуванні ефективної системи захисту прав людини відіграє взаємодія державних інституцій, громадянського суспільства та міжнародних організацій. Саме така взаємодія дозволяє підвищити ефективність реагування на гуманітарні виклики та забезпечити комплексний підхід до підтримки населення в умовах війни [5]. Поряд із правовими механізмами важливого значення набуває гуманітарний вимір забезпечення прав людини, який передбачає збереження людської гідності, соціальної стабільності та психологічної безпеки населення. У сучасних умовах війни ці фактори безпосередньо впливають на стійкість суспільства та здатність держави ефективно протидіяти зовнішнім загрозам. У цьому контексті особливої актуальності набуває концепція вітальної безпеки, яка розглядає безпеку людини як систему умов, що забезпечують збереження життя, здоров’я, гідності та внутрішньої життєздатності особи навіть у складних кризових або воєнних обставинах [6]. Зазначена концепція дозволяє розглядати систему захисту прав людини не лише як сукупність юридичних норм, але і як комплексний механізм підтримки життєздатності суспільства.