Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

307 формуватися нові моделі суб’єктності, життєстійкості й професійного самобачення. Особливого значення в цій логіці набуває комунікативний вимір освітнього середовища НУЛП. Для студентів технічних спеціальностей, зокрема в процесі вивчення іноземної мови, комунікація є не лише навчальною метою, а й засобом подолання ізоляції, розвитку саморепрезентації, підтримання групової взаємодії та відновлення когнітивної активності. Саме тому заняття, побудовані на діалозі, співпраці, парній і груповій роботі, рольових моделях професійного спілкування та безпечній зворотній комунікації, мають додаткову вітально-підтримувальну функцію. Отже, освітнє середовище НУЛП у воєнний час доцільно розглядати як критично важливий простір формування вітальної стійкості студентської молоді. Воно має значення не лише як інституція передачі знань, а як система підтримки життєздатності, суб’єктності, комунікативної залученості та адаптаційних ресурсів студентів, у тому числі тих, хто належить до групи ВПО. Таким чином, ми дійшли висновків, що проведене дослідження дає підстави розглядати вітальну безпеку студентської молоді як комплексний міждисциплінарний феномен, що поєднує безпековий, психолого-педагогічний і освітній виміри . Перехід до людиноцентричної моделі безпеки обґрунтовує пріоритет захисту життя, гідності та психосоціальної стійкості, що відображено у концепції І. М. Рижова та П. В. Ящука, які трактують вітальну безпеку як інтегральну гуманітарну парадигму [5–7]. Доведено, що ключовим механізмом її реалізації є психолого-педагогічний супровід, а освітнє середовище ЗВО, зокрема НУЛП, виконує стабілізуючу, ресурсну та відновлювальну функції. Вирішальну роль відіграє комунікативний аспект, зокрема у процесі викладання іноземних мов, який сприяє адаптації, залученості та формуванню життєстійкості. Отже, забезпечення вітальної безпеки студентів в умовах війни потребує інтеграції безпекових підходів і практичних психолого-педагогічних механізмів у системі вищої освіти.