Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

33 Одним із ключових механізмів реалізації вітальної безпеки є формування культури безпеки, що охоплює систему знань, цінностей і поведінкових установок, спрямованих на запобігання ризикам і мінімізацію наслідків небезпек [6]. Культура безпеки виступає основою для формування відповідального ставлення до власного життя та безпеки інших осіб. У межах антитерористичної політики культура безпеки має включати: усвідомлення ризиків, готовність до реагування, дотримання правил поведінки у надзвичайних ситуаціях, а також здатність до колективної взаємодії [7]. Формування таких навичок потребує системного підходу, що передбачає інтеграцію освітніх програм, інформаційних кампаній та практичних тренувань. Важливим компонентом є підготовка населення до кризових ситуацій, яка повинна базуватися на принципах доступності, системності та практичної спрямованості. Ключовим змістом цього напряму є формування у населення комплексних практичних навичок і поведінкових моделей. До них належать навчання алгоритмам дій під час терористичних актів, обстрілів, евакуації, перебування в укриттях, а також навички надання домедичної допомоги. Окремого значення набуває опанування психорегуляційних механізмів як інструментів оперативної самодопомоги, спрямованих на зниження гострих стресових реакцій і підтримання функціональної спроможності особи в умовах безпосередньої загрози [8]. Психологічна підготовка, у свою чергу, має системний характер і спрямована на формування стійких психоемоційних та когнітивно- поведінкових характеристик особистості, зокрема стресостійкості, здатності до швидкого прийняття рішень і збереження самоконтролю в екстремальних умовах [9]. У цьому вимірі психологія безпеки виступає як науково-практична основа формування індивідуальної та колективної стійкості. Правовий вимір вітальної безпеки полягає у створенні нормативної бази, що регламентує обов’язки держави щодо захисту населення, а також визначає права і обов’язки громадян у сфері безпеки [2]. З огляду на необхідність підвищення рівня готовності населення до реагування на загрози доцільним є