Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Education Forum‖ (June 1-3, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 206 p.

176 організовувати психоосвітні заходи, підтримувати природні захисні ресурси спільноти, навчати непрофесійних помічників, взаємодіяти в мультидисциплінарних командах із соціальними працівниками, медиками, педагогами. Така системна, спільнотно-орієнтована модель роботи майже не представлена у вітчизняній освіті. Окремої уваги заслуговує питання турботи про самого фахівця. Вторинна травматизація, вигорання, розмитість особистісних меж в умовах хронічного стресу – це не індивідуальна слабкість, а передбачуваний професійний ризик, якому має протистояти системна підготовка. Супервізія, інтервізійні групи, навички саморегуляції – ці елементи мають стати обов'язковими складниками освіти психолога, а не факультативними додатками. Зарубіжний досвід свідчить, що трансформація психологічної освіти в постконфліктних суспільствах є можливою і дає відчутні результати. Зокрема, ізраїльська модель підготовки передбачає обов'язкові практичні модулі в кризових службах, а боснійський досвід після 1995 року продемонстрував ефективність інтеграції спільнотно-орієнтованих підходів у навчальні плани. Для України важливо не копіювати ці моделі механічно, а здійснити їхню культурно-чутливу адаптацію, з урахуванням українського досвіду переживання втрати, стійкості та ідентичності. Висновки: 1. Система підготовки психологів в Україні потребує невідкладного переосмислення в контексті нових реалій, не як тимчасовий адаптаційний захід, а як стратегічна реформа, спрямована на формування покоління фахівців, здатних ефективно діяти в умовах масштабної психосоціальної кризи. 2. Ключовими напрямами трансформації є: включення нейробіологічних основ травми та тілесно-орієнтованих методів; розробка модулів для роботи з конкретними групами постраждалих (ветерани, діти, переселенці); підготовка до роботи у «подвійному травматичному полі»; опанування спільнотно- орієнтованих форм роботи; системна підготовка до профілактики вторинної травматизації.