Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Education Forum‖ (June 1-3, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 206 p.

175 Аналіз міжнародного досвіду та наявної наукової літератури дозволяє виокремити щонайменше чотири виміри, в яких традиційна університетська підготовка психологів системно не відповідає потребам воєнного часу. Перший вимір: нейробіологія травми та тілесно-орієнтована робота. Сучасне розуміння психологічної травми нерозривно пов'язане із нейронауками: реакції нервової системи, феномени "заморожування" та дисоціації, роль тіла у збереженні та опрацюванні травматичного досвіду. Більшість вітчизняних програм підготовки психологів досі орієнтовані на вербальні, інсайт-орієнтовані методи, залишаючи поза увагою соматичні виміри травми. Для ефективної роботи з ветеранами, особами, що пережили полон чи тортури, дітьми з реакцією на хронічний стрес – це є критичною прогалиною. Другий вимір: феномен «подвійного травматичного поля». Україна є унікальним контекстом: тут психолог і клієнт нерідко проживають у тій самій реальності обстрілів, втрат, тривоги за близьких на фронті. Це руйнує традиційну модель «нейтрального терапевта» і вимагає нових концептуальних рамок для розуміння терапевтичних стосунків, меж ролі та самої ідентичності психолога. Жодна з відомих стандартних програм підготовки не розглядає цю ситуацію як окремий предмет рефлексії та навчання. Третій вимір: диференційованість постраждалих груп. Різні верстви населення, постраждалі від війни, мають принципово різні психологічні потреби. Комбатанти та ветерани стикаються з моральним травматичним пошкодженням, труднощами реінтеграції та кризою ідентичності. Вимушені переселенці переживають накопичені втрати, невизначеність і переривання соціальних зв'язків. Діти, що зазнали впливу бойових дій, потребують підходів, що враховують вікові особливості розвитку та залучають родину. Кожна з цих груп потребує специфічних компетентностей, яким практично не навчають у рамках загальних університетських курсів. Четвертий вимір: системне мислення та робота зі спільнотою . Масштаб психологічних наслідків війни унеможливлює надання допомоги виключно в форматі індивідуальних сесій. Психолог воєнного часу мусить уміти