Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

101 процесуальне законодавство не містить детальних положень щодо процедури застосування автоматизованих систем оперативними підрозділами правоохоронних органів. Конституційно-правові основи впровадження технологій ШІ оперативними підрозділами базуються на статтях 31 та 32 Конституції України. Ці норми гарантують захист приватного життя, конфіденційність кореспонденції й листування, а також визначають, що обмеження таких прав дозволене виключно за умови наявності обґрунтованого судового рішення. Такі обмеження можуть застосовуватись лише законодавством визначених випадках, зокрема для попередження злочинів чи встановлення істини під час розслідування кримінальних проваджень. Процес цифровізації публічного управління потребує наявності належних правових гарантій, які зможуть унеможливити зловживання з боку оперативно-технічних підрозділів під час використання автоматизованих систем для обробки персональних даних у рамках проведення НС(Р)Д. Особливості правового режиму воєнного стану створюють специфічні умови для функціонування оперативних і оперативно-технічних підрозділів правоохоронних органів. Це зумовлено розширенням їхніх повноважень щодо здійснення НС(Р)Д з метою забезпечення національної безпеки, протидії діяльності розвідувально-диверсійних груп і запобігання терористичним актам. Систематизація критеріїв прийнятності використання технологій ШІ оперативними підрозділами, призводить до висновку щодо важливості комплексного підходу до нормативного регулювання діяльності оперативно- технічних підрозділів правоохоронних органів під час здійснення НС(Р)Д із застосуванням автоматизованих систем обробки персональних даних. Такий підхід передбачає одночасне забезпечення законності використання ШІ через формування чітких правових норм, пропорційності втручання в конституційні права громадян з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прозорості алгоритмічних рішень шляхом доступу до логіки роботи автоматизованих систем, а також «недискримінації за захищеними ознаками завдяки проведенню незалежного аудиту навчальних наборів даних, що