Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

102 застосовуються для тренування моделей машинного навчання». Всі ці аспекти набувають особливої ваги в умовах правового режиму воєнного стану. Виникає необхідність законодавчого визначення правового статусу ШІ як інструменту, який використовується оперативними підрозділами у процесі проведення НС(Р)Д, та встановлення чітких критеріїв прийнятності автоматизованих систем, які опрацьовують персональну інформацію та функціонують у межах діяльності оперативно-технічних підрозділів правоохоронних органів. У рамках правового режиму воєнного стану законодавство України передбачає розширення повноважень уповноважених підрозділів правоохоронних органів, дозволяючи здійснювати НС(Р)Д без попереднього судового дозволу у випадках, що становлять загрозу національній безпеці або пов‘язані з протидією збройній агресії. Водночас, таке розширення, особливо щодо застосування технологій ШІ, повинно відбуватися з дотриманням принципу пропорційності та не допустити безконтрольного втручання в конституційні права громадян. При цьому ключовими ризиками впровадження ШІ в діяльність правоохоронних органів в умовах воєнного стану є: непрозорість автоматизованого прийняття рішень у роботі оперативно- технічних підрозділів, відсутність чітких механізмів оскарження результатів роботи алгоритмічних систем, а також можливість виникнення дискримінації. Європейський Союз активно розробляє спеціалізоване законодавство, у якому автоматизовані системи класифікуються за рівнем ризику. Особлива увага приділяється системам з високим рівнем ризику, які використовуються оперативними підрозділами для ідентифікації осіб та оцінки потенційних загроз скоєння злочинів. В українському законодавстві відсутнє спеціальне визначення ШІ для потреб уповноважених підрозділів правоохоронних органів, а також бракує класифікації автоматизованих систем за рівнем ризику порушення прав і свобод громадян. Недостатньою є і регламентація вимог до прозорості алгоритмічних рішень, що приймаються оперативно-технічними підрозділами, а також механізмів судового контролю за обробкою персональних даних із