Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

123 взаємодії, прав та обов‘язків її учасників і відповідальності за неналежне надання послуг. У сукупності це свідчить про необхідність комплексного вдосконалення як нормативно-правової бази, так і організаційно-технічних механізмів реалізації цифровізації адміністративних послуг в Україні [6]. З урахуванням окреслених правових викликів, подальша цифровізація адміністративних послуг в Україні потребує комплексного вдосконалення нормативно-правового регулювання та організаційних механізмів її реалізації. Передусім актуальним є формування уніфікованого процесуального підходу до електронної адміністративної процедури, який би забезпечував чітку регламентацію всіх її стадій у цифровому форматі та усував наявну фрагментарність правового регулювання. Водночас перспективним є нормативне закріплення альтернативних способів електронної ідентифікації та впровадження повноцінної міжвідомчої електронної взаємодії на основі автоматизованого обміну даними між державними реєстрами, що дозволить мінімізувати бюрократичні бар‘єри та підвищити ефективність надання послуг. Поряд із цим, важливими напрямами розвитку залишаються подолання цифрової нерівності, підвищення рівня цифрової грамотності населення, а також удосконалення механізмів захисту персональних даних і відповідальності суб‘єктів надання адміністративних послуг. Наукова новизна полягає у обґрунтуванні необхідності переходу до цілісної моделі електронної адміністративної процедури як самостійного правового інституту, що поєднує процесуальну уніфікацію, розвиток цифрової ідентифікації та інтеграцію державних інформаційних систем. Такий підхід створює передумови для формування ефективної, прозорої та орієнтованої на потреби громадян системи публічного управління. Таким чином, цифровізація адміністративних послуг в Україні є важливим напрямом модернізації публічного управління, що сприяє підвищенню ефективності, доступності та прозорості взаємодії держави з громадянами, однак супроводжується низкою суттєвих правових і організаційно-технічних викликів. Серед них ключовими залишаються фрагментарність нормативного