Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

163 та передових цифрових рішень. У ході дослідження визначено основні пріоритетні напрями оптимізації складських процесів підприємств, серед яких виділяються: ефективна диверсифікація ризиків шляхом територіальної децентралізації складських запасів, поступовий перехід на використання професійних послуг 3PL-операторів, комплексна автоматизація процесів обліку, зберігання та сортування товарів, а також гарантоване забезпечення енергетичної автономності складських комплексів за допомогою альтернативних джерел генерації. Доведено, що ефективне антикризове стратегічне управління логістичною діяльністю під час війни гостро потребує адаптивного планування та використання сучасних інформаційних систем для моніторингу запасів у режимі реального часу. Запропоновані практичні рекомендації можуть бути успішно використані вітчизняними підприємствами для суттєвого підвищення стійкості їхньої операційної діяльності. Ключові слова: складська логістика, воєнний стан, логістичні ланцюги, управління ризиками, інноваційні рішення, 3PL-оператори, релокація бізнесу. Постановка проблеми. Складська логістика є невіддільною складовою забезпечення стійкості національної економіки, оскільки вона гарантує безперервність руху товарно-матеріальних цінностей від виробника до кінцевого споживача. Повномасштабна війна в Україні стала безпрецедентним шоком для всієї логістичної галузі. Цілеспрямоване знищення та пошкодження значної частини сучасних складських комплексів класу «А» і «В», особливо у східних, північних та південних регіонах, призвело до критичної втрати інфраструктурного потенціалу. Водночас масова релокація бізнесу в західні та центральні області країни спровокувала ажіотажний попит і гострий дефіцит складських площ. Ситуація додатково ускладнюється систематичними перебоями в енергопостачанні, які змушують операторів інвестувати колосальні кошти в енергетичну автономність складів, а також критичним відтоком кваліфікованих кадрів через мобілізацію та міграційні процеси. За таких умов традиційні моделі управління складськими запасами виявилися неефективними,