Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

191 УДК 81.1 Супрунова Олена Миколаївна заступник директора з навчально-виховної роботи комунального закладу «Харківський ліцей № 57 Харківської міської ради» вчитель української мови та літератури ПОЛІПАРАДИГМАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ТРАКТУВАННЯ ПОНЯТТЯ «МОВА ВОРОЖНЕЧІ» В СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ Анотація. У роботі досліджено поліпарадигмальні підходи до визначення поняття «мова ворожнечі» в сучасному лінгвістичному, соціологічному та правовому дискурсі. Проаналізовано наукові погляди вітчизняних і зарубіжних учених, виявлено спільні та відмінні риси інтерпретацій. На основі проведеного аналізу сформульовано авторське лінгвістично орієнтоване визначення мови ворожнечі. Підкреслено, що в умовах гібридної війни та цифрової комунікації мова ворожнечі виступає потужним інструментом соціальної дестабілізації та маніпуляції суспільною свідомістю. Ключові слова: мова ворожнечі, лінгвістика, дискурс, вербальна агресія, соціальна дестабілізація, комунікативна маніпуляція, толерантність. У сучасному цифровому світі, що характеризується швидким поширенням інформації, домінуванням соціальних мереж та активізацією гібридних інформаційних війн, мова ворожнечі (hate speech) перетворилася на один із найбільш небезпечних інструментів соціальної дестабілізації. Вона не лише відображає існуючі суспільні конфлікти, а й активно їх провокує, посилює поляризацію, сприяє дискримінації та може провокувати реальне фізичне насильство. Особливо актуальною ця проблема є для України в умовах повномасштабної війни, коли ворожа пропаганда активно використовує мову