Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

192 ненависті для розколу суспільства, розпалювання міжетнічної чи релігійної ворожнечі та підриву національної безпеки. Метою роботи є комплексне дослідження поліпарадигмальних наукових підходів до трактування поняття «мова ворожнечі» та формулювання оптимального лінгвістично орієнтованого визначення цього явища. Актуальність дослідження зумовлена недостатньою вивченістю мовних механізмів та засобів вербалізації мови ворожнечі в українському науковому дискурсі, а також необхідністю вироблення чіткого лінгвістично орієнтованого визначення цього феномену в умовах глобального інформаційного протиборства. Мова ворожнечі була об‘єктом наукового аналізу вітчизняних і зарубіжних дослідників, зокрема А. Бойко, Т. Бондаренко, А. Вебер, О. Верховського, О. Горбачової, Дж. Джакобса, Т. Ісакової, Г. Кожевнікової, К. Поттера, В. Савончак тощо. У лінгвістичному аспекті мову ворожнечі досліджували також М. Гречихін, О. Коробкова, Г. Колесник, Е. Понарін, Н. Сидоренко, Л. Ставицька, О. Тараненко, Г. Черненко та інші. Поняття «мова ворожнечі» не має єдиного універсального визначення ні в міжнародному праві, ні у вітчизняній лінгвістичній науці. Воно інтерпретується залежно від контексту — правового, лінгвістичного, соціологічного чи психологічного. У цій роботі увагу сфокусовано на лінгвістичному аспекті, де відповідно, мова ворожнечі розглядається як специфічний феномен, що характеризується використанням певних лексичних, граматичних і стилістичних засобів, прагматичний потенціал яких використаний для вираження негативної оцінки, приниження гідності та стимулювання ворожнечі щодо певних соціальних груп. На міжнародному рівні важливим є визначення Ради Європи (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № 97(20)), згідно з яким «мова ворожнечі» (англ. hate speech) розглядається як усі види висловлювань, котрі поширюють, розпалюють, підтримують або виправдовують расову ненависть, ксенофобію,