Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

193 антисемітизм й інші форми ненависті, викликані нетерпимістю, зокрема такою, що виявляється у формі агресивного націоналізму та етноцентризму, дискримінації меншин і ворожого ставлення до них, а також іммігрантів та осіб, що за своїм походженням належать до іммігрантів [1]. У правовому полі поняття мови ворожнечі розглядається передусім як суспільно небезпечне явище, що пов‘язане з дискримінацією та підбурюванням до насильства. Так, на думку правозахисників Дж. Джакобса та К. Поттера, «мова ворожнечі» – термін, який належить до низки негативних висловів, починаючи від підбурювання і закінчуючи ненавистю, зловживанням, дискредитацією, образливими словами та епітетами, і, можливо, надзвичайними прикладами упередження» [2]. Подібний підхід демонструє й О. Горбачова визначає мову ворожнечі як «будь-яку публічну «мовну» дію, прямо чи опосередковано засновану на ксенофобії, яка видозмінює, спотворює соціальні відносини, слугує причиною агресії, насилля, ворожнечі та конфліктів за принципом національного, релігійного, соціального чи іншого розрізнення» [4]. У лінгвістичному полі акцент зміщується на мовні засоби та механізми реалізації інтолерантності. Зокрема, Г. Колесник розглядає мову ворожнечі як висловлювання з «вкрай негативною конотацією щодо представників окремих соціальних груп за расовою, етнічною, мовною, релігійною, сексуальною приналежністю, людей із певними фізичними або розумовими вадами» [3]. Дослідниця акцентує увагу на лінгвальних та екстралінгвальних факторах (жести, меми, символи), які посилюють агресію в умовах соціально-політичної дестабілізації. О. Коробкова визначає мову як «мовне вираження інтолерантності, або лінгвістично виражену нетолерантність». Цю думку підтримує М. Гречихін, що розглядає мову інтолерантності як «комунікативно-мовний механізм зниження соціокультурного статусу іншого» [4]. Таким чином, спільним для більшості визначень є акцент на дискримінаційному та принизливому характері комунікації, її спрямованості