Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

309 Серед кар'єрних орієнтацій статистично значущий зв'язок зі стресом виявлено лише для орієнтації на стабільність роботи (r=0,315; p<0,001). Цей результат узгоджується з роллю ІН: обидва конструкти відображають чутливість до непередбачуваності та прагнення до визначеності у професійній сфері. Інші кар'єрні орієнтації демонструють слабкі та статистично незначущі зв'язки. Отримані результати узгоджуються з даними зарубіжних досліджень, що демонструють стійкий зв'язок між ІН та кар'єрною тривогою. Зокрема, Bozkurt (2023) встановив, що ІН є значущим предиктором кар'єрної тривожності та наміру змінити професію [3], а Zhao et al. (2023) показали, що ІН опосередковує зв'язок між невизначеністю та тривогою у процесі пошуку роботи [4]. Виражений зв'язок прогностичної тривоги зі стресом пояснюється тим, що кар'єрні рішення за своєю природою орієнтовані на майбутнє: людина з високим рівнем ІН схильна інтерпретувати непередбачуваність професійних перспектив як загрозу, що посилює суб'єктивне напруження. Зв'язок орієнтації на стабільність роботи зі стресом вказує на те, що висока цінність передбачуваності у професійній сфері в умовах невизначеності може ставати додатковим джерелом напруження. Отже, схильність сприймати невизначені ситуації як загрозливі є вагомим психологічним чинником, що посилює переживання стресу у процесі прийняття кар'єрних рішень молоддю. В умовах воєнного часу, коли соціальна невизначеність є особливо вираженою, цей зв'язок набуває додаткової актуальності. Практичне значення отриманих результатів полягає в доцільності включення технік зниження ІН до програм психологічного супроводу прийняття кар'єрних рішень, зокрема через розвиток толерантності до невизначності та навичок прийняття рішень в умовах неповної інформації.