Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

337 Актуальність дослідження. У структурі травм опорно-рухового апарату у спортсменів ушкодження плечового суглоба (ПС) посідають одне з провідних місць через його високу рухливість та екстремальні навантаження під час тренувань. Гострі вивихи ПС становлять 40–50% від усіх випадків вивихів у фізично активних осіб , а найвищий рівень травматизму фіксується в єдиноборствах (4,54%) та технічних видах спорту (5,07%). Головною проблемою таких травм є високий ризик рецидивів та формування хронічної нестабільності, що знижує результативність і може змусити припинити кар'єру [2, 4]. Традиційні програми часто обмежуються відновленням побутового обсягу рухів , тоді як повернення у спорт потребує повного відновлення силових ліній, пропріоцепції та специфічної координації. Це зумовлює необхідність впровадження комплексних функціонально орієнтованих програм [1]. Мета роботи: обґрунтування, розробка та експериментальна перевірка ефективності програми комплексної реабілітації спортсменів після вивихів та підвивихів плечового суглоба. Методи та організація дослідження. У дослідженні взяли участь 20 спортсменів (віком 18–30 років) із вивихами чи підвивихами ПС , сформованих у дві однорідні групи по 10 осіб : контрольна група (КГ, середня вік 23,4 ± 2,8 року) та експериментальна група (ЕГ, 22,9 ± 3,1 року). КГ займалася за стандартною програмою. Авторська програма ЕГ базувалася на принципах раннього контрольованого початку рухів , поетапності та обов'язкового залучення м'язів ротаторної манжети плеча (РМП) і стабілізаторів лопатки [3, 4]. Оцінювання проводилося за візуально-аналоговою шкалою болю (VAS), гоніометрією, 5-бальною оцінкою сили та тестами на стабільність. Статистична обробка здійснювалась у ПЗ JAMOVI (версія 2.3.29). Результати дослідження. Розроблена програма ЕГ охоплювала три періоди: 1. Гострий (1–10 днів): іммобілізація, ізометричні напруження, маятникові вправи Кодмана [4] та вправи для дистальних відділів кінцівки.